- прожитий
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до прожити 1), 2), 4). || прожи́то, безос. присудк. сл. || у знач. ім. прожи́те, -того, с.Те, що минуло.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
прожитий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
перебулий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до перебути II. 2) у знач. прикм.Минулий; прожитий … Український тлумачний словник
минулий — 1) (який пройшов, існував колись; пов язаний із минулим часом), колишній, перейдений, дотеперішній, тодішній, тогочасний, пройдешній; прожитий, пережитий, перебутий, перебулий (пов язаний із колишнім життям); попередній (який був, відбувся раніше … Словник синонімів української мови
перебулий — 1 прикметник від: перебути перебулий 2 прикметник минулий; прожитий … Орфографічний словник української мови